Після того, як я опублікував вирок Суворовського районного суду м.Одеса від 23 березня 2012 року, яким за розбій до 5 років позбавлення волі з відстроченням виконання вироку на строк у 3 роки був засуджений нинішній народний депутат України Євген Дейдей, мені масово стали надходити запитання – а чому вирок досі не виконано? І як могло трапитись, що особа, засуджена судом за скоєння тяжкого злочину, під час відбування іспитового строку отримала мандат народного депутата України?

Відповідаю. Іспитовий строк, встановлений судом для Дейдея, мав закінчитись 24 березня 2015 року і впродовж цього терміну Дейдей повинен був регулярно з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання в м.Рені Одеської області. Але Дейдей іспитовий строк не відбув і з кінця 2013 року став переховуватись. Після зміни влади Дейдей знайшов шляхи до серця міністра внутрішніх справ Авакова та його вірного зброєносця А.Геращенка. І трапилось чудо – кримінальна справа по обвинуваченню Дейдея наприкінці вересня 2014 року (вже після того, як Дейдей був зареєстрований ЦВК кандидатом у народні депутати України за списком «Народного Фронту») зникла з архіву Суворовського районного суду м.Одеса, а з оперативно-довідкової картотеки МВС України зникли відомості про притягнення Дейдея до кримінальної відповідальності та його засудження.

Генеральна прокуратура
вул. Різницька, 13/15, м.Київ, 01601
БОЙКА Володимира Марковича
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
(у порядку ст. 214 КПК України)

Повідомляю, що народний депутат України VІІІ скликання Дейдей Євген Сергійович є особою, засудженою за скоєння злочину, переховується від органів кримінально-виконавчої системи та отримав повноваження народного депутата по підроблених документах. А саме:

11 лютого 2011 року Слідчим відділом Хаджибеєвського відділу міліції Суворовського РВ ГУ МВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа №072011-00043 відносно громадян Дейдея Євгена Сергійовича, 12.07.1987 року народження, та Ляховольського Олексія Юрійовича, 29.03.1988 року народження, за ознаками злочину, передбаченому ст.187 ч.2 КК України («розбій»). Того ж дня Дейдей Є.С. був затриманий у порядку, передбаченому ст. 115 КПК України в редакції 1960 року.

Вироком Суворовського районного суду м.Одеса від 23 березня 2012 року в справі №1527/1-721/11 Дейдей Є.С. був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2 («розбій») і 263 ч.1 («незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами») КК України, до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком у 3 роки. Вироком суду на Дейдея Є.С. був покладений обов’язок впродовж іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органами кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цим же ж вироком Ляховольський О.Ю. був засуджений за скоєння злочину, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України («розбій») до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком у 3 роки. Вироком суду на Ляховольського О.Ю. був покладений обов’язок впродовж іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органами кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Вирок Суворовського районного суду м.Одеса від 23 березня 2012 року в кримінальній справі №1527/1-721/11 набрав законної сили 9 квітня 2012 року та розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Громадянин Ляховольський О.Ю., який був засуджений за розбій разом з Дейдеєм Є.М., сумлінно виконував усі покладені на нього судом обов’язки та впродовж іспитового строку періодично з’являвся для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи за місцем проживання в смт Любашівка Одеської області. У зв’язку з цим Любашівський районний суд Одеської області, розглянувши подання старшого інспектора Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області Боярського Л.Б. про звільнення від відбування покарання засудженого Ляховольського О.Ю. у зв’язку з закінченням іспитового строку, ухвалою від 6 квітня 2015 року в справі №507/425/15-к звільнив засудженого Ляховольського О.Ю. від призначеного йому покарання на підставі ст. 78 ч.1 КК України. Ухвала Любашівського районного суду Одеської області від 6 квітня 2015 року в справі №507/425/15-к набрала законної сили 14 квітня 2015 року та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/43458251.

У той же час засуджений Дейдей Є.С. з кінця 2013 року й до цього дня переховується від органів кримінально-виконавчої системи та скоїв у період іспитового строку низку нових злочинів, зокрема, вступивши в змову з суддею Суворовського районного суду м.Одеса Боднаром Сергієм Миколайовичем, співробітниками прокуратури Суворовського району м.Одеса та керівництвом МВС України, у вересні 2014 року викрав з архіву Суворовського районного суду матеріали кримінальної справи, за якою були засуджені він і Ляховольський О.Ю.
У вересні 2014 року суддя Боднар С.М., вступивши в змову з Дейдеєм Є.С., виготовив постанову від 24 вересня 2014 року №523/13889/14-к у якій зазначив, що він, начебто, розглянув кримінальну справу щодо Ляховольського О.Ю. та Дейдея Є.В. згідно з обвинувальним висновком, складеним 25 червня 2011 року слідчим СВ Хаджибеєвського ВМ Суворовського РВ ГУМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Хомовою І.В., та повернув кримінальну справу прокурору Суворовського району м.Одеси для проведення додаткового досудового слідства із залишенням Ляховольському О.Ю. та Дейдею Є.С. попереднього запобіжного заходу – підписки про невиїзд. У той час як, насправді, вказаний обвинувальний висновок був розглянутий Суворовським районним судом ще в березні 2012 року, вирок відносно Ляховольського О.Ю. та Дейдея Є.С. набрав законної сили 9 квітня 2012 року, а засуджений Дейдей Є.С., на відміну від Ляховольського О.Ю., переховувався від органів кримінально-виконавчої системи. Ця постанова була виготовлена суддею Боднарем С.М. виключно з тим, щоби створити видимість підстав для вилучення матеріалів кримінальної справи з архіву Суворовського районного суду м.Одеси.

Звертає на себе також та обставина, що постанова судді Боднара С.М. була виготовлена 24 вересня 2014 року, тобто на другий день після реєстрації Центральною виборчою комісією Дейдея Є.С. кандидатом у народні депутати України, куди він повідомив неправдиві дані щодо себе й приховав, що відбуває іспитовий строк у зв’язку з засудженням за скоєння тяжкого злочину.
При цьому з метою отримання Дейдеєм Є.С. посвідчення народного депутата України службовими особами МВС України було здійснено незаконне втручання в оперативно-довідкову картотеку МВС України, звідкіля вилучена інформація про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження Дейдея Є.С.

Таким чином, Дейдей Євген Сергійович, який по фальшивих документах отримав посвідчення народного депутата України, надавши в Центральну виборчу комісія недостовірні дані щодо себе, ухилився під покладених на нього судом обов’язків впродовж іспитового строку. Оскільки іспитовий строк, встановлений для Дейдея Є.С. вироком Суворовського районного суду м.Одеса від 23 березня 2012 року в кримінальній справі №1527/1-721/11, сплинув 24 березня 2015 року й Дейдей Є.С. не звільнений судом від відбуття покарання, натомість переховується від органів кримінально-виконавчої системи й вчинив впродовж іспитового строки нові злочини, Дейдей Є.С. має бути переданий органам кримінально-виконавчої системи для відбування покарання.